From Childhood to Taras (2018)
Незабутньою подією, доброю згадкою на все життя залишиться для переможців конкурсу «Іду з дитинства до Тараса» поїздка в Канів на Чернечу гору.
Завдяки Злученому Українському Американському допомоговому комітету 12 років поспіль обдаровані діти України мають можливість відвідати святиню украінського народу-Шевченківський національний
заповідник.
В цьому році з 22 по 27 червня в м. Каневі побувало 5 делегацій учнів з різних куточків України 22 червня до Києва поїздом прибули школярі з Донеччини та Луганщини(60 осіб) Автобусом
з м.Києва вони попрямували до м. Канева. 27 школярів і 3 педагоги (супроводжуючі) з м.Бахмута, Вугледара, Добропілля,
28 школярів і 2 педагоги (супроводжуючі) з мм.Біловодська, Попасноі,
Саме 22 травня 1861 року відбулось перепоховання Шевченка.І тіло і душа великого поета та художника повернулось з Петербургу на рідну землю в Україну.Таким був заповіт Шевченка і українці його
виконали.
23 травня поклонитись українському генію приїхали школярі , яким складніше жити.На цей раз це переможці конкурсу «Іду з дитинства до Тараса»з відсутнім і пониженим слухом. Вони з допомогою
сурдопедагогів декламували вірші ,співали шевченківські пісні і подарували музею ручні мистецькі вироби.
26травня на Чернечу гору теж через Киів піднялись юні таланти в складі 30 осіб з Слобожанщини-Харківськоі обл.
Вони з великим інтересом прослухали розповідь екскурсовода, задавали йому питання і подарували музею різні подарунки ручної роботи.
Екскурсія історичними місцями по Києву, можливістю побувати у фан-зоні Ліги Чемпіонів, сфотографуватись з фанами із Англії і Іспанії, послухати іхні пісні залишила у кожної делегації приємні спогади
.
27 червня підчас святкування Дня Києва вирушили з столиці до Канева переможці конкурсу із Закарпатської обл. Про враження і значимість для кожного учасника подорожі на Чернчу гору і
до м.Києва найкраще говорять щирі листи подяки добродійкам і добродіям Злученого Українського Американського Допомогового комітету і світлини із щасливим посмішками на обличчях юних
українців. З роси і води Вам, дорогі жертводавці., великі українці. Своми пожертвами ви сієте розумне, добре і вічне у серцях юних талантів України
ЗЛУЧЕНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ АМЕРИКАНСЬКИЙ ДОПОМОГОВИЙ
ФІЛАДЕЛЬФІЯ (штат ПЕНСИЛЬВАНІЯ,США).
ФІЛІАЛ ЗЛУЧЕНОГО УКРАЇНСЬКОГО АМЕРИКАНСЬКОГО
ДОПОМОГОВОГО КОМІТЕТУ В УКРАЇНІ
Подяка
Шановний та поважний Злучений Український Американський Допомоговий Комітете, від імені туристичної групи зі Сходу України ( м. Харків) щиро дякуємо за надання нам можливості доторкнутися до спадщини сивої давнини і відчути дух українського минулого у межах проекту «Іду с дитинства до Тараса».
Саме Ви відкрили для нас вікно у світ минулого велетня української культури. У Шевченківському національному заповіднику, на Тарасовій горі, згідно з відомим заповітом, де похований письменник і художник, поет та борець за свободу народу., а також символ нашої країни - Тарас Шевченко, нас чекав шлях нагору, на саму вершину Тарасової гори, де ми побачили приголомшливу і неосяжну панораму Дніпра. Особливі відчуття поваги виникли у нас під час вшанування пам'яті та покладання квітів до могили великого українця.
У залах літературно-меморіального музею Т.Г Шевченка у супроводі професійного екскурсовода ми ознайомились з понад 20 тисячами унікальних пам'яток, серед яких меморіальні речі та офорти Тараса Шевченка, рідкісні видання його книг, цінні архівні документи, фото- і кіноматеріали, аудіо- та відеозаписи виступів знаменитих бандуристів і кобзарів. Під час багатопланової екскурсії, побудованої за біографією
Т. Шевченка: дитячих років, навчання в Петербурзькій академії мистецтв і аж до заслання та останніх років життя в Петербурзі, ми відкрили для себе не лише Шевченка-поета, а й Шевченка-художника, філософа, громадського діяча та інше. Окрім того, під час екскурсії було створено особливу психологічну атмосферу, що викликала відчуття спільності емоцій, переживань. Три десятки наших сердець в унісон музейній атмосфері розкривали свої потаємні куточки, щоб увібрати дух українського минулого і знайти відгук свого серця та поклик роду. «Знаєш якого ти роду, чи досі блукаєш?», – ледь чутно промовляв голос у музейних кімнатах, що зберігають дух української самобутності.
Історія життя Тараса становить частину історії нашої Батьківщини
. Тут у стінах музею, з особливою силою ми відчули, не одразу, не всі, не сповна, але ті зерна, що ви посіяли в кожній душі, неодмінно згодом зійдуть, наповнюючи змістом наше подальше життя.
Перебуваючи на Майдані незалежності у м. Києві ми побачили наше недавнє минуле під кутом особистих вражень і зрозуміли, що ніяка сила не спроможна
викреслити або позбавити нас, українців, своєї, Богом даної землі, свого спадку, своєї самобутньої історії.
Тож нехай у Вас, вистачить наснаги і наполегливості, щоби через ці сторінки історії пройшло якнайбільше люду з усіх куточків України, щоб кожен відчув тут дух української нації, що
загартовується.
Особлива щира подяка від всіх дітей Вері Дмитрівні Принько за чудову організацію екскурсії і зустріч нашої групи.
Керівник екскурсійної групи,
заступник директора з навчально - виховної роботи
Харківської гімназії №39
Харківської міської ради
Харківської області
Димченко Ірина Іванівна